- благати
- -а́ю, -а́єш, недок., кого про що, чого і без додатка; часто з інфін., також спол. щоб.Наполегливо, невідступно, ласкаво просити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
благати
Смотреть что такое "благати" в других словарях:
благати — (пильно, невідступно, пристрасно просити), заклинати (Богом), молити, вимолювати, падати в ноги [на коліна]; молитися, проситися (благати про милосердя); у[в]прошувати, у[в]просити, у[в]прохувати, у[в]прохати (тривалий час просити) … Словник синонімів української мови
благати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
благати — прасіць прабачэння, упрошваць, супакойваць … Старабеларускі лексікон
заклинати — а/ю, а/єш, недок., закля/сти/, яну/, яне/ш, док. 1) перех. Промовляючи магічні заклинання, діяти на кого , що небудь, підкоряти своїй волі або чаклунській силі; заворожувати, зачаровувати. 2) перех. Те саме, що проклинати. 3) тільки недок., перех … Український тлумачний словник
благаний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до благати … Український тлумачний словник
благання — я, с. Дія за знач. благати. || Прохання … Український тлумачний словник
благаючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до благати. || у знач. прикм. Який виражає благання … Український тлумачний словник
вимовляти — я/ю, я/єш, недок., ви/мовити, влю, виш; мн. ви/мовлять; док., перех. 1) Передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином. 2) Говорити що небудь, промовляти. || Висловлювати думку, враження, почуття. 3) розм. Благати,… … Український тлумачний словник
заблагати — а/ю, а/єш, док. Почати благати … Український тлумачний словник
залебедіти — джу/, ди/ш, док., діал. 1) Залепетати. 2) Почати слізно благати, просити … Український тлумачний словник
